"НАРОД МІЙ Є, НАРОД МІЙ ЗАВЖДИ БУДЕ..."
28.06.2022 15:27 | 
Крилата цитата з поезії нашого земляка Василя Симоненка стала назвою зустрічі цими днями в Калайдинцівському краєзнавчому музеї в рамках відзначення Дня Конституції України.
Можна змінити місце проживання, поїхати на інший край землі, але від себе не втечеш. Нас ніхто не чекає в інших країнах. Нам ніде не буде краще, як на своїй рідній землі. У нас не може бути іншої Батьківщини. Наша історія, традиції, наше коріння, енергія нашої священної землі зцілює та возвеличує. Не маємо права забувати, хто ми такі, не маємо права перед нащадками схоронити в мовчанні істину!
Про Калайдинцівський краєзнавчий музей найчастіше можна почути, як про місце, де зустрічаються минуле і сьогодення, де можна робити нотатки на майбутнє, а можна просто мріяти, уявляючи себе чи то славним козаком, чи то героєм національно - визвольної боротьби, або бійцем, що прилаштовує прапор над рейхстагом. Тут ви будете зворушені розповідями про яскраві і трагічні події з історії нашого краю, нашої держави, вражені нетлінною красою і довершеністю витворів рук майстрів, іноді безіменних. А коли це все доповнюється захопливими, змістовними, «доведеними до смаку» розповідями особливого доповідача, директора Калайдинцівської ЗОШ та засновника музею Сергія Івановича Мисника - то з головою поринаєш в інший вимір.
«Історію України неодноразово перекручували, але зараз ми маємо нагоду об’єктивно оцінити та відтворити справжню її роль у формуванні європейської спільноти. Адже кожен з нас приймає доленосні рішення - увічнити нашу країну чи залишити все як є.» - говорить Сергій Іванович. А й справді, подорожуючи тут минулим - натрапляєш на історичні факти, що пробуджують національну свідомість, ідентифікують тебе, як представника особливої нації, і це відчувається в кожній кімнаті, в кожному експонаті, кожному куточку.
Додаються до експозиції музею і матеріали, які розповідають про блискучі перемоги, прикрі поразки та тяжкі втрати у російсько-українській війні. Гірко, що дедалі їх все більше… оригінальні речі передані до музею волонтерами, ветеранами та їх родичами, зібрані під час поїздок в місця, які перебували в окупації, місця ведення бойових дій.
І взагалі, перебуваючи в музеї відчуваєш якесь незвичне тепло в домішку з любов’ю до рідного дому, України. Це відчувалось і в словах заступника начальника Управління культури і мистецтв Оксани Радченко, яка подякувала за організацію такої події, зауваживши, що українська культура - фантастична, ніякому ворогу її не знищити. І який би нині меседж не несли на вістрі ракет вороги – перемога буде за нами. Цього дня для обміну досвідом та обговорення подальших напрацювань та взаємодії на захід були запрошені працівники інших музейних закладів. Вони також оцінили щоденні творчі зусилля, спрямовані на дбайливе збереження та популяризацію самобутнього спадку рідного народу, адже їх видко неозброєним оком.
Приємними доповненнями на заході стали слова вдячності за особливий патріотичний підхід до виховання молодого покоління та подарунки від Леоніда Шаблі (голова ГО «Лубенської районної спілки ветеранів АТО) - книги про героїв-земляків, що загинули захищаючи незалежність України, автором яких є сам Леонід Іванович.
Бандура ж в руках відданого сина України Віталія Мороза звучала цього дня дзвінкою просвітленістю барв та без жодної хиби розповідала про гідність, дух та пам’ять українського народу, бо недаремно цей інструмент у часи великих потрясінь став могутнім джерелом наснаги. А сам бандурист зачарував слухачів мудрою пісенною творчістю.
Після перегляду на завершення заходу відео творчої роботи Юрія Задорожного (керівник народного гурту «Українська Швейцарія») всіх присутніх переповнювали почуття гордості за свій народ та впевненості у тому, що неодмінно здолаємо агресора та обов’язково виграємо бій на самовизначення, на власну ідентичність, на право вільно жити на своїй святій землі!
Тож побажаємо Калайдинцівському краєзнавчому музею нових творчих здобутків та змістовних зустрічей, нехай поповнюється вишукана скриня коштовними коралями величних сторінок історії нашого краю, і нехай їх буде більше, ніж розчарувань!
